![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Фіктивний командувач Сибірського округу
З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ
28 лютого
1889 — В селі Людковому Новозибківського повіту Чернігівської губернії (згодом це село увійшло до складу міста Новозибкова Брянської області РРФСР, а взагалі-то це українська етнічна територія Стародубщина) в незаможній українській родині народився Павло Юхимович Дибенко, радянський військовий та державний діяч. Під час Першої світової війни займався антивоєнною пропагандою, заарештовувався, потім узяв активну участь у більшовицькому перевороті 1917 року, став наркомом морських справ, очолив загін матросів, який мав протистояти німецькому наступу під Нарвою (Естонія), щоб захистити Петроград, але втік і опинився аж у Самарі (Поволжя, тобто аж наступний часовий пояс), що й досі святкують у Росії, перефарбувавши втечу на перемогу. За це був виключений з більшовицької партії, згодом брав активну участь у Громадянській війні в Росії, а після війни очолював низку військових округів, інтенсивно займався альпінізмом і організував кілька міжнародних шахматних турнірів та видавав шахматний часопис. Наприкінці життя займався репресіями у військовому середовищі. З Сибіром пов’язаний суто номінально: в травні 1937 був призначений командувачем Сибірського військового округу, але посади не обійняв і вже на початку червня перепризначений командувачем Ленінградського військового округу. Розстріляний 29 липня 1938.
Дибенко з Нестором Івановичем Махном
Дибенко зі своєю дружиною, відомою радянською феміністкою й дипломаткою Олександрою Коллонтай