Один з перших учителів тобольського училища

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

4 січня

1789 — Комісія народних училищ призначила чотирьох абсольвентів Санкт-Петербурзької вчительської семінарії до щойно заснованого Тобольського головного училища. Серед них був Василь Якович Прутковський (Прудковський), який народився 1769 або 1770 року в родині священика, навчався спочатку в Сєвській духовній семінарії, в Тобольську активно співпрацював у першому сибірському журналі «Іртиш, що перетворюється на Іппокрену», а після 1802 року служив у Харківській губернії, Петербурзі, Орлі, Катеринославі; після листопаду 1826 відомостей про нього немає.

Мистецтвознавець, який не злякався

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

4 січня

1938 — Закатований у томській в’язниці (а за іншими відомостями — розстріляний в Новосибірську) видатний український археолог і мистецтвознавець Микола Омелянович Макаренко. Народився 16 лютого 1877 в селі Москалівка Роменського повіту Полтавської губернії (нині Біловодської сільради Роменського району Сумської області), закінчив Петербурзьку школу технічного малювання барона Штіґліца та петербурзький Археологічний інститут, працював у Ермітажі, де, зокрема, досліджував художню спадщину Тараса Шевченка та виявив і описав прапори запорозьких козаків (ці прапори виявилися переважно жовто-синіх кольорів — яка несподіванка!). Також провадив археологічні розкопки у Великому Новгороді, на Роменщині, Полтавщині, а 1917 року — в Трабзоні (Трапезунді), який на той час був відвойований російським військом у Туреччини (Османської імперії). Розквіт його дослідницької праці приходиться на перебування в Україні (численні його досягнення перелічені мною в іншому місці, тут згадаю лише його дослідження Маріупольського могильника, які треба було виконати в дуже стислий строк, бо будівництво заводу «Азовсталь» погрожувало знищити поховання п’ятого тисячоліття до нової ери,— і Макаренко встиг). 1934 року був єдиним, хто намагався боронити від знищення Михайлівський золотоверхий собор, відмовившись підписати відповідний акт. За це його заслали до Казані, а згодом, за ше одною сфабрикованою справою, ув’язнили в Томську і нарешті знищили.

Пам’ятний знак з його погруддям зараз прикрашає огорожу відбудованого Михайлівського собору.

Київський архітект Семен Тутученко

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

4 січня

1994 — В Києві помер кандидат архітектури, Герой Радянського Союзу Семен Павлович Тутученко. Народився 2 лютого 1913 в українській сім’ї в селі Решоти (нині Кочковського району Новосибірської області). 1940 закінчив Московський архітектурний інститут. З 1941 воював у лавах Червоної армії, був тяжко поранений на території Сумської області, але врятований селянами. На початку 1942 приєднався до партизанського з’єднання Ковпака, в якому воював до поранення в серпні 1944. Після війни працював за фахом; за його проєктами побудовано понад сотню споруд, він автор кількох десятків наукових праць, а також мемуарної воєнної прози.