Один з двох загадкових Грицьків

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

6 лютого

1821 — В селі Спаському Каїнського округу Томської губернії (нині Венгерове Новосибірської області, а колись це село звалося ще Голопупове) народився Григорій Захарович Єлисеєв, російський публіцист демократичного напрямку, один з керівників журнала «Отечественные записки»; на державній службі в Сибіру (1854–1857) був окружним начальником в Омську й Тарі, радником Тобольського губернського правління; пізніше, співпрацюючи в петербурзьких журналах, підтримував контакти з сибірськими обласниками; помер 30 січня 1891 в Санкт-Петербурзі. А чому він нам цікавий? А тому, що свої перші журнальні публікації (якраз про Сибір) підписував псевдонімом Грицько. Незрозуміло, звідки він цей псевдонім узяв. Можливо, просто тому, що в ті часи все українське було в моді, а з Марком Вовчком Єлисеєв був навіть особисто знайомий. Але можливо й таке, що Єлисеєв мав якісь українські коріння — чи то з часів створення Великого сибірського тракту в середині XVIII століття (Голопупове стояло якраз на цьому тракті), коли губернатор Соймонов влаштовував населені пункти вздовж цього тракту й заселяв їх різними людьми, можливо, й українського походження, чи то з оточення когось із сибірських архієреїв — бо вони тоді були переважно з України й везли з собою до Сибіру й церковнослужителів, бо на місці їх бракувало (батько Єлисеєва був дячком).

Цікаво відзначити, що це не один такий в історії світової літератури Грицько, про якого невідомо, чому він Грицько: був такий швейцарський італомовний поет Grytzko Mascioni.

Історик і губернатор

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

6 лютого

1850 — У Санкт-Петербурзі помер історик Дмитро Миколайович Бантиш-Каменський; народився 16 листопада 1778; автор «Історії Малої Росії» (4 томи) й «Словника достопам’ятних людей руської землі» (5 томів); його матеріалами користувалися І. Нечуй-Левицький, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Пушкін; 1825–1828 років був цивільним губернатором у Тобольську.