Батько авангардистів

З КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ СИБІРУ

25 липня

25 липня 1942 року в Калачівському районі Сталінградської області (тепер Волгоградської — це Калач-на-Дону, а не той, що в Воронєзькій області) загинув у бою заступник командира роти 811 стрілецького полку 229 стрілецької дивізії лейтенант Іван Федорович Дишленко.

За цивільною спеціальністю він був педагог. Народився 1909 року на Донбасі (десь у Горлівському районі, а точніше невідомо), потім міняв місця проживання, аж доки не опинився разом із дружиною (судячи з прізвища, теж українкою — Надія Іванівна Повидайко) в Новосибірську. Тут вони обидва працювали в школі № 42 (тепер гімназія № 1 на розі Красного проспекту й вулиці Романова). Іван Федорович викладав малювання й креслення, зовні відзначався охайністю та елеґантністю, як учитель був статечний і вимогливий, але доброзичливий, відкритий та високопрофесіональний, тому учні любили його уроки. Він завдавав досить складні вправи, але школярі виконували їх охоче. Особливо ж вдячні йому були ті, хто після школи вступав до навчальних закладів технічного профілю, бо завдяки вчителю вони мали дуже добрі навички з креслення, а також володіли майстерністю писання шрифтів.

Призваний Центральним райвійськоматом Новосибірська, він потрапив на фронт у червні 1942 і ось за місяць загинув, один з мільйонів солдатів… Зараз його вже навряд чи хто й з учнів згадує, бо тим учням років під дев’яносто чи більше.

Чому ж треба пам’ятати цю людину?

В Новосибірську в нього з Надією Іванівною народилося двоє синів: Юрій (1936–1995) та Борис (1941–2015). Після загибелі батька осиротіла родина переїздить до Таганрогу (де діти, до речі, навчаються в тій самій школі, що й Антон Чехов, який теж проїздив колись теренами майбутньої Новосибірської області). Згодом обидва стають провідними представниками радянського авангарду — Юрій як художник, а Борис як прозаїк (хоча й в образотворчому мистецтві він теж дещо зробив). Але, на жаль, вони цілком належать російській культурі, українське коріння годі й вишукувати в їхній цікавій і навіть шокуючій творчості…